Яковлєва Наталя Юріївна

Прізвище, ім'я, по батькові: Яковлєва Наталя Юріївна

Місце роботи: Комунальний заклад "Жмеринський ліцей №5"

Посада: вчитель початкових класів

Стаж: 17 років

Мої інтереси: дизайн приміщень

Мої досягнення

Контактна інформація

Мобільний телефон:

Електронна пошта:

Інформаційна картка

Інформаційна картка учасника всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2023» в номінації « Початкова освіта »

Прізвище, ім’я, по батькові (у разі наявності)	Яковлєва Наталя Юріївна
Посада (відповідно до запису в трудовій книжці)	Вчитель початкових класів
Місце роботи (повне найменування закладу освіти відповідно до статуту)	Комунальний заклад « Жмеринський ліцей №5»
Освіта (найменування закладу вищої освіти, рік закінчення навчання)	Вища, Глухівський державний педагогічний університет,  2003 р.
Самоосвіта (інформація зазначається за останні 3 роки в зворотній хронології)	курси	Віннцька академія безперервної освіти вчителів початкових класів НУШ (І цикл початкової освіти, 2 клас). 2022р. Віннцька академія безперервної освіти вчителів початкових класів НУШ (І цикл початкової освіти, 1 клас). 2021р. Вінницька академія неперервної освіти з проблеми « Інтеграція: темаичний і діяльнісний підходи. Планування тематичного навчання.» 2020 р.
	конференції
	семінари
	вебінари
	конкурси
	інше
Педагогічний стаж	17 років
Кваліфікаційна категорія	Перша
Педагогічне звання (за наявності)
Науковий ступінь (за наявності)
Педагогічна ідея     На уроках у початкових класах Нової української школи широко впроваджую коректурні таблиці як засіб розвитку пізнавальної активності молодших школярів.     Коректурні таблиці – це інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 20 до 25), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами; цифрами і буквами; символами чи знаками, геометричними фігурами). Картинки добирають за змістом тематично. Тематична палітра коректурних таблиць може бути досить широкою.       Наприклад, тема «Осінь» для молодших школярів представлена коректурними таблицями з таких підтем: ознаки осені, осінній одяг, урожай. Тему «Осінь» може бути розширено ще такими підтемами, як-от: осінні роботи, підготовка тварин та птахів до зими тощо.      Доцільно кожну клітинку коректурної таблиці пронумерувати і підписати друкованим шрифтом – це значно розширить розвивальні можливості використання таких таблиць: мимовільно школярі молодшого віку  запам’ятовуватимуть цифри і образ друкованого слова. Без особливих зусиль, завдяки регулярному використанню коректурних таблиць, діти привчаються запам’ятовувати, так би мовити, «зчитувати» зоровий образ надрукованого слова, зіставляти його з буквеним виразом, що у майбутньому забезпечить оптимальну техніку читання, яка базується на впізнаванні засвоєних раніше друкованих слів. Крім того, це дає змогу використовувати коректурні таблиці не лише  для реалізації пізнавальних, інтелектуальних, мовленнєвих (фонетичних, лексичних, граматичних, творчих) завдань, а й для вправляння дітей у математичних уміннях (порахувати, встановити послідовність, порівняти, визначити форму, дібрати предмет-замісник тощо), закріплення орієнтування в просторі (вперед, між, вище, нижче, за, під тощо), розвитку уваги та спостережливості учнів молодшого шкільного віку. Можливо, це і пояснює саму назву «коректурна таблиця» – це таблиця, яка дає змогу корегувати наше сприйняття об’єктів і явищ дійсності у новому ракурсі, під новим кутом зору, звертати увагу на їхні характерні особливості. Коректурна таблиця є засобом розвитку творчості також у дорослих – батьків  і навіть педагогічних колективів, які щоразу зможуть знаходити нові педагогічні смисли у її використанні: вигадувати нові завдання, встановлювати нові закономірності та зв’язки між елементами таблиці. Тож створюється своєрідна інформаційно-інтелектуальна гра – розгорнута в часі і не обмежена в  плані її просторового використання.     Коректурні таблиці, як і будь які творчі ігри, можна використовувати в різних форматах життєдіяльності дітей – не лише у спільній партнерській діяльності з вчителями, а й під час спеціально організованої освітньої діяльності: –  на початку навчального заняття – як засіб активізації психічних процесів і включення дітей у навчально-пізнавальну діяльність. –  в основній частині навчального заняття – для уточнення знань і розширення інформаційно-пізнавального  кола уявлень учнів 1-4 класів, унаочнення процесу встановлення причинно-наслідкових зв’язків між об’єктами та явищами дійсності тощо.       Поза межами організованого навчання коректурні таблиці можна застосовувати як своєрідну інтелектуальну гру, в якій діти змагатимуться поодинці або командами на швидкість реакції, точність і широту сприйняття, багатший словниковий запас тощо. Головне, що забезпечує успіх їх використання, – живий інтерес дітей, радість відкриття, допитливість, мовленнєва ініціативність, задоволення від відчуття своєї інтелектуальної спроможності, що вчитель має підтримувати, зберігаючи в процесі роботи з коректурною таблицею її пізнавально-ігровий статус. Будь-який примус, тиск, різкість, формалізм з боку педагога можуть згасити емоційний відгук дітей на інтелектуальну гру й істотно знизити її результативність. Кількість учасників такої інтелектуальної гри не обмежується. Організувати гру можна як з однією дитиною, так і з групою дітей: у будь-якому разі кожна дитина виконує завдання індивідуально. А організація групових ігор сприяє розвитку партнерських стосунків між дітьми.       Коректурні таблиці матимуть розвивальний ефект, якщо дотримуватися певних правил при їх виготовленні та використанні. Незалежно від формату таблиці (індивідуальні, групові), картинки обов’язково мають бути предметними, щоб забезпечити ясність і чіткість сприйняття: слухового (завдання чи запитання вчителя) і зорового (пошуку й знаходження відповіді на запитання чи розв’язання завдання в таблиці). Картинки мають бути достатньо великими, реальними, щоб дитина могла їх легко впізнати, бажано однотипними (малюнки, фотографії, схематичні зображення тощо) для полегшення їх сприйняття дітьми і дотримання естетичних вимог. Можливий варіант виготовлення коректурних таблиць з контурними зображеннями, що дає змогу використовувати завдання і на розфарбовування. Кількість картинок у коректурній таблиці для використання має становити 20-25 штук. Що менші діти, то більш очевидними мають бути зв’язки між предметами як тематичним угрупуванням. Картинки слід добирати не просто групуючи зображення предметів за видовою ознакою, а так, щоб стимулювати розумову діяльність дітей, активізувати психічні процеси: сприйняття, увагу, уяву, пам’ять, мовлення, операції для розвитку мислення тощо. Наприклад, до коректурної таблиці «Квіти» потрібно дібрати не лише картинки із зображенням ромашки, тюльпана, кульбаби та інших квітів,  а ще такі, щоб під час роботи з цією таблицею можна було охопити різноманітні і різнорівневі зв’язки квітів як угрупування з іншими елементами буття. Тому при доборі картинок для цієї тематичної таблиці варто враховувати такі аспекти: – умови та місце зростання квітів; – час цвітіння; – способи використання; – однорічні чи багаторічні квіти; – які комахи, птахи запилюють квіти та використовують їх для своїх потреб; – можливості класифікувати квіти за різними ознаками (колір, форма, розмір, аромат) тощо.     Тож під час застосування коректурної таблиці «Квіти» ми маємо змогу не лише закріпити й розширити уявлення про квіти, речі, дії та явища, пов’язані з ними, а й забезпечити формування системного бачення квітки як елемента природного й людського світу в різноманітних її зв’язках.    Використовую декілька варіантів роботи з таблицями: 1. Вчитель оголошує запитання або завдання, діти виконують його, пояснюють свої дії. 2. Вчитель може прокоментувати відповідь, судження (надати додаткову інформацію, оцінити виконання, уточнити деякі факти тощо).       Основне завдання:  завдяки уважному слуховому сприйняттю і зосередженому розгляданню таблиці знайти правильну відповідь і назвати правильне слово (слова). Дати відповідь на запитання чи виконати завдання діти мають, використовуючи спеціальні фішки (геометричні фігури, дрібні предмети, якими діти накривають картинки-відповіді), а потім прокоментувати  результат виконання завдання. Суть розумових дій полягає в тому, щоб не лише знайти в таблиці правильну відповідь, а й виконати додаткові завдання: накрити, розфарбувати, порахувати, зіставити зі схемою, моделлю, символом. 3.  Учні працюють з розлінованою, але не заповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями вчителя або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників (між, за, перед, під тощо), просторових прислівників (вище, нижче, справа, зліва) і прикметників (червоний, круглий, великий тощо).     Запитання і завдання (вправи) для коректурних таблиць передбачають не єдину, а множинну, багатоваріантну відповідь, що спонукає дітей до активного сприйняття зображень, неординарного розв’язання завдання, заохочує їх до участі в інформаційній грі за змістом таблиці. Наприклад, до таблиці «Я - першокласник» можна запропонувати дітям з 20 картинок обрати та назвати: –  предмети, які складають до пеналу; – предмети, назви яких починаються з певного звуку; мають певну кількість складів; –  предмети, що довші (коротші) за якийсь предмет; –  предмети, які потрібні на занятті малювання (ліплення, аплікації).     Щоб не втомити дітей потоком запитань, вчитель може сформулювати окремі з них у вигляді таких завдань: – серед кількох предметів знайти зайвий; – продовжити речення, що починається з певного слова в таблиці; – визначити «сусідів» вказаної картинки; – встановити закономірну послідовність за певною ознакою (скажімо, вказати найважчий предмет із трьох названих); – скласти історію за названими картинками тощо.      Є й інші вимоги щодо організації пізнавальної гри на основі таблиці. Йдеться передусім про характер, спрямованість запитань, завдань, вправ, ігор, які педагог може запропонувати дітям. Для посилення розвивального ефекту треба добирати запитання, які спонукають дитину не лише констатувати очевидний факт, а відшукати правильну відповідь, аналітично «перебираючи» очима численні варіанти. Так, під час роботи над коректурними таблицями «Мода» учні знаходять відповіді на такі запитання: – Які речі ми можемо назвати модними? – Які звичайні речі можна перетворити на модні?       Виконання завдань такого типу потребує від дітей не стільки розмірковувань, скільки швидкості реакції, уважності. Проявлена під час виконання завдання кмітливість приносить надзвичайне інтелектуальне задоволення.     Як зазначено вище, коректурні таблиці можуть бути ефективним засобом «включення» дітей у навчальне заняття, тобто педагоги можуть використовувати їх на початку заняття як демонстраційний засіб. Це дає змогу не лише активізувати пізнавальні процеси, а й наблизити дітей до тематичного кола питань, над яким працю група. Так, у процесі вивчення  теми «Транспорт» доречно використати коректурну таблицю «Транспорт», яка може стати опорою при закріпленні й уточненні знань дітей, при моделюванні проблемної ситуації або виконанні творчого завдання. Під час проведення основної частини уроку, об’єднавши дітей у невеличкі підгрупи, можна запропонувати їм менші за розміром таблиці. До того ж завдання, якщо воно єдине для всіх, діти можуть розв’язувати командою. У цьому випадку команди змагатимуться, хто краще виконає завдання. Можна також, щоб кожна команда одержала різні за змістом завдання. При цьому пояснення представників кожної команди щодо одержаного завдання та його виконання є саме по собі цінним способом удосконалення зв’язного мовлення молодших школярів.         Ігри на основі коректурних таблиць цікаві й різноманітні.