Кулик Вікторія Миколаївна

Матеріал з ВІННИЦЬКА АКАДЕМІЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Прізвище, ім'я, по батькові: Кулик Вікторія Миколаївна

Фото
Фото на конкурс.

Місце роботи: Ліцей с. Городище Літинської селищної ради Вінницького району

Посада: Заступник директора з виховної роботи

Стаж: 25 років

Мої інтереси Мистецтво, психологія, музика, малювання, читання, подорожі, фотографія, самовдосконалення...

Мої досягнення Конкурс малюнка «Ялинка без ялинки» , І місце в обласному конкурсі малюнка «Моя родина вільна від насильства», Всеукраїнський конкурс малюнків та фотографій «Що для мене Україна», приурочений 30-й річниці Незалежності України, конкурс малюнків та виробів на новорічну тематику «Новорічна композиція», ІІ місце у конкурсі багатожанрового мистецтва «Позашкілля – територія творчості», конкурс малюнка «Охорона праці очима дітей» - ІІ місце, Всеукраїнський конкурс робіт юних фотоаматорів «Моя Україно!» - І, ІІ та ІІ місце. Участь у4 Всеукраїнській гастрономічній Акції «Гарбуз – символ роду».

Контактна інформаціявул. Подільська 80, с. Городище, Вінницької області, Вінницького району, 22347

Мобільний телефон:

Електронна пошта:

Інформаційна картка Педагогічна ідея


Найвища форма мистецтва – це та, яка зрощує дух, духовно пробуджує людину. М. Реріх

    Образотворче мистецтво — мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).

Сутність образотворчого мистецтва відображає дійсність у наочних образах, відтворює об'єктивно наявні властивості реального світу: об'єм, колір, просторовість, матеріальну форму предмета, світлоповітряне середовище тощо. Проте образотворче мистецтво зображує не тільки те, що доступне безпосередньому зоровому сприйняттю, але й передає розвиток подій у часі, певну фабулу, розгорнуту оповідь. Воно розкриває духовний склад людини, її психологію. Образотворче мистецтво у сукупності своїх видів створює реальну картину життя людини та природи, а також наочно втілює ті образи, яких немає в реальності, які є наслідком людської фантазії. Галузь образотворчого мистецтва передбачає дослідження засадничих закономірностей генези й еволюції образотворчого мистецтва як у цілому, так і на певних історично детермінованих стадіях його розвитку, зокрема стильових, у різному національному контексті; стадії над усім комплексом питань, пов'язаних із з'ясуванням специфіки жанрово-видової структури образотворчого мистецтва, його змісту та форми; здійснення опису, аналізу, витлумачення, атрибуції мистецьких творів, розгляд особливостей їх суспільного функціонування; вивчення набутків окремих національних шкіл мистецтва, творчої практики художніх об'єднань, угруповань, окремих художників. При розробленні тієї чи іншої проблематики спирається на досягнення музеєзнавства, реставрації, інших допоміжних дисциплін, враховує досвід споріднених суспільних наук.

  Навчатися потрібно впродовж всього життя, щодня відкривати в собі щось нове.

Сучасний світ змінюється швидко і нам, вчителям також потрібно змінюватися, вдосконалюватися, йти в ногу з часом, змінювати підходи до викладання, бути мобільними.

      Основним завданням вчителя є не лише передача знань, умінь і навичок, а й усебічний розвиток здібностей та можливостей здобувачів освіти, виховання активного, відповідального, свідомого громадянина країни, який буде ініціативним і підприємливим,  здатним втілювати задуми у життя.
       Суть моєї педагогічної ідеї - «Формування творчих здібностей, створення життєвих компетентностей учнів на всіх етапах становлення особистості». 
       Під час реалізації ідеї: вчитель - це помічник, а учень - співавтор, активний учасник освітнього процесу. Мотив учителя - відкритість, співпраця, підтримка особистої ініціативи учня. Мотив учня - творення особистого досвіду, пізнання, співробітництво. Тому приділяю велику увагу формуванню та розвитку наступних компетенцій: творчих (художні навичок, креативність, фантазія, спостережливість) дослідницьких (проєкти, досліди, експерименти); розумових (виділяти головне, робити висновки); ціннісно-смислових (ставити цілі, відповідати за свої рішення); загальнокультурних (слухати і чути, проявляти толерантність, патріотизм, пізнавати себе та інших).    
       Моя  педагогічна мета - підтримати в учнів жагу до знань, мистецтва,  розвинути і зберегти, вселити віру в себе, в свої сили на шляху до мети.       
        Для реалізації поставленої мети   використовую інтерактивну та пошукову діяльність учнів практично на всіх етапах роботи над творчими проєктами. В роботі обираю модель уроку, яка включає три компоненти і дозволяє вчителю виконувати роль тьютора: активізація (очікування, окреслення мети), усвідомлення (змістовно-пошукова діяльність), рефлексія (системно-узагальнююча діяльність).
Основною метою образотворчого мистецтва є  навчити дітей творчо працювати, поєднуючи талант  і технічні знання, формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, образного та асоціативного мислення, уяви, мови, пам’яті. Для цього на початкових етапах навчання необхідно розвинути творче уявлення дітей, естетичне відношення до предметів і явищ оточуючого світу; також розвинути відчуття форми, кольору, фактури, ритму, врівноваженості композиції. Не можливо обійтись і без аналізу форми та правильної передачі її у перспективі, та без розкладання складної форми на прості. 

На моїх уроках розв'язуються наступні завдання: 1. Ознайомлення з образотворчим мистецтвом. 2. Розвиток особистісно ціннісного ставлення до образотворчого мистецтва. 3. Оволодіння різними художніми техніками. 4. Учні повинні навчитися створювати предметні, сюжетні та декоративні композиції. 5. Формування в уяві учнів цілісної картини культурного простору. 6. Забезпечення єдності у сприйманні довкілля емоційною, інтелектуальною і сенсорною сферами духовного життя учнів. 7. Розвиток творчої активності школярів у художній праці на основі взаємодоповнюваності думки, почуття, практичної дії. 8. Участь у художній продуктивній праці, пов'язаній з естетичним оформленням повсякденного побуту та художньо-трудовими традиціями і календарно-обрядовими святами за звичаями українського народу. 9. Формування в дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки. Це передбачає наявність таких особистісних якостей, як відчуття краси та гармонії, здатність емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі, вміння підмічати прекрасне у спостережуваних явищах та усвідомлювати його, потреба в спогляданні та милуванні. 10. Розвиток специфічних для художньо-творчого процесу універсальних якостей особистості як основи для розвитку її творчого потенціалу, художньо-творчої уяви, оригінального, нестереотипного асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприйняття, спостережливості, зорової пам'яті та ін. 11. Формування знань і уявлень про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті людей, навичок розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва, усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток навичок його сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культури почуттів. 12. Формування потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості, вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва, оволодіння основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік, що допоможе набувати свободи вираження у творчості. 13. Розвиток сенсорних здібностей дітей, що більшою мірою сприятиме повноцінності художньо-естетичного сприймання та поліпшенню якісного боку практичної художньо-творчої діяльності.

     Зміст образотворчого мистецтва має чітко виражену прикладну спрямованість, тому формування ключових компетентностей на уроках реалізується через практичні форми і методи навчання. Результатом роботи є створення учнями власних витворів мистецтва, міні-проєктів, головна мета яких - розвиток креативних здібностей, самостійне вирішення проблемних питань.
      На мою думку, практичному спрямуванню сприятиме використання таких інтерактивних методів і технік, як дискусії, робота в групах, індивідуальна робота, мозковий штурм, «мікрофон», інтерв’ю, генерування ідей, метод візуалізації тощо, практичні завдання і ситуації, наближені до реальних. Розвитку творчості сприятимуть такі форми роботи, як ознайомлення з творчістю митців світу, зокрема – українських,  створення творчих проєктів, залучення учнів до самостійної та групової пошукової діяльності, робота з джерелами інформації з використанням сучасних інтернет-засобів комунікації.
     Обґрунтовуючи сутність моєї педагогічної ідеї, хочу зазначити, що компетентність «ініціативність і творчість» означає здатність особи втілювати задуми в життя. Вона охоплює такі аспекти, як креативність, потяг до інновацій і вміння ризикувати, а також здатність планувати заходи і реалізувати їх. Щоб зорієнтувати здобувачів освіти з даного питання  ціленаправлено проводжу уроки образотворчого мистецтва з підприємницьким тлом (проєкт – результат - аналіз проєкту (малюнок (виріб), витрати, розрахунок прибутку і таке інше). Вважаю, що творення підприємницького тла можливо на будь-якому уроці через зміст і форму за допомогою інтерактивних методів, через проєктні технології і «когнітивні гачки» та звертання до досвіду здобувачів освіти, через відповідні форми оцінювання. З досвіду роботи, хочу додати, що інтегрованість змісту уроку - важливий чинник творення компетентності здобувачів освіти. 

Виховання у підростаючого покоління патріотизму, любові до рідної землі, культурних надбань є сьогодні особливо актуальним, одне з головних завдань - це почуття любові до Батьківщини. І тому на моїх уроках увага звертається на теми, які висвітлюють побут українців, малювання пейзажів рідного краю, твори мистецтва українських митців, малювання предметів побуту тощо. Завдання - викликати в дітей інтерес до країни, виховання гордості за неї, виховати патріотів своєї держави. На уроці діти розуміють, що вони є частиною багатої та міцної країни. Також використовуються репродукції українських художників, які вивчаються. Креативність, інноваційність, здатність ризикувати, а також планувати заходи, які допоможуть досягти окреслених цілей, - це вміння, на які є найбільший запит роботодавців і які життєво необхідні для розвитку сучасної економіки. Такі вміння допоможуть планувати свою діяльність, робити вагомі кроки для втілення планів у життя, передбачати ризики, оцінювати їх, використовувати шанси, в майбутньому відкрити власну справу, створювати речі своїми руками, вклавши в них частинку душі, та робити світ прекрасним. У глобалізованому світі, де переважає масове виробництво, вироби, створені індивідуально, намальовані у своєму власному стилі, в одному екземплярі, часто з національним колоритом, користуються більшим попитом. Підприємливі особи стають успішними значною мірою завдяки власній креативності. Розвиток розумових компетентностей творчого мислення повинне привести до здатності ініціювати у самого себе процес мотивації. Існують техніки тренування творчого мислення: «Штурм питань» (питання повинні стосуватися звичайних, буденних, на перший погляд нецікавих тем), пошук асоціацій, абстрагування, операції проведення творчої дедукції (дедуктивне мислення), вправи і прийоми «Що було б, якби…», «Наслідки», операції індуктивного мислення (проведення аналогій) - бачити по-іншому. Дана техніка використовується тоді, коли проблематика занять пов’язана з роздумами над впровадженням певних змін або якщо необхідно оцінити прийняте рішення. Пропоную, щоб кожен учасник самостійно провів аналіз своїх малюнків. Для здобувачів освіти стає зрозуміло, що перед тим, як прийняти рішення, необхідно розглянути всі «за» і «проти»; вміють подати відповідні аргументи, які підтверджують їхню позицію. Але все ж таки під час проведення уроків з підприємницьким тлом надаю перевагу методу - «Мозковий штурм», хоча він і не новий, «Все нове – це добре забуте старе!», але за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій стає осучасненим, він дає змогу за короткий час отримати велику кількість різноманітних рішень поставленої проблеми. Його можна застосовувати тоді, коли ми зацікавлені у пошуку практичного вирішення даного питання і втіленні нашого задуму в життя, а також у тому випадку (що під час уроку трапляється частіше), коли ми хочемо спонукати групу до творчого мислення, показуючи, як багато існує різноманітних рішень поставленої проблеми.

         На мій погляд, основні переваги «Мозкового штурму»:

• В його результаті виникає багато високоякісних ідей. Надихаючи один одного, учасники занять приймають набагато більше рішень, ніж їм вдалося б виробити, якби кожен працював індивідуально. • Сприйняття всіх ідей зменшує небезпеку проґавити цінне рішення. • Метод підсилює креативність групи, навчаючи водночас слухати один одного і стримуватись від критики чужих висловлювань. • Метод легкий у застосуванні, не вимагає технічного обладнання і спеціальної підготовки. Робота за допомогою цих методів передбачає зміну ролі вчителя, який перестає бути особою, що викладає «лише істинну правду», а потім про неї «питає». Вчитель стає особою, яка організовує освітній досвід учнів у відкритій атмосфері обміну поглядами. Тут він часто відходить від форми роботи з цілим класом на користь самостійної роботи учнів або роботи в малих групах. Деякі з цих методів вимагають від учителя спеціальної підготовки, але досягнуті результати вартують цього. Мені здається, систематичне використання сучасних інтерактивних педагогічних технологій - надійний фундамент для розвитку життєвої компетентності учнів. Результатом моєї роботи над ідеєю є створення і використання в освітньому процесі тестів, діагностуючих методик контролю для оцінки рівня навчальних досягнень учнів, відеоуроків, мультимедійних презентацій; проведення уроків образотворчого мистецтва з використанням сучасних комунікаційних засобів, ресурсів і сервісів Інтернету. А також одним із улюблених видів роботи для учнів є віртуальні екскурсії - дієвий засіб популяризації навчання, мистецтва, науки та культури. Завдяки розвитку сучасних цифрових технологій відвідування найкращих музеїв світу, майстерень з різних ремесл стало реальністю. Вважаю, результат роботи вчителя - це досягнення його учнів, їх перемоги та результат дитячої діяльності. Мої учні - постійні учасники та переможці або призери різноманітних районних, обласних та всеукраїнських конкурсів. У своїй роботі керуюсь принципом - «Допомогти дитині знайти свій ключ до успіху в майбутньому!». Мої вихованці стали архітекторами, дизайнерами, вчителями, науковцями, економістами, підприємцями, музикантами і просто хорошими людьми - це теж результат моєї роботи, яким я пишаюсь. Вища нагорода для вчителя - це успіхі та досягнення його учнів!