Білостоцька Інна Станіславівна
Прізвище, ім'я, по батькові: Білостоцька Інна Станіславівна
Місце роботи: комунальний заклад "Вінницький ліцей №9"
Посада: вчитель початових класів
Стаж: 15 років
Мої інтереси
Мої досягнення
Контактна інформація
Мобільний телефон: 0678104325
Електронна пошта: innabilostoka@gmail.com
Інформаційна картка
Інформаційна картка
учасника всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2023»
в номінації «Початкова освіта»
| Прізвище, ім’я, по батькові (у разі наявності) | Білостоцька Інна Станіславівна | |
| Посада (відповідно до запису в трудовій книжці) | Вчитель початкових класів | |
| Місце роботи (повне найменування закладу освіти відповідно до статуту) | Комунальний заклад
«Вінницький ліцей №9» | |
| Освіта (найменування закладу вищої освіти, рік закінчення навчання) | Вінницький обласний комунальний гуманітарно-педагогічний коледж за спеціальністю
«Початкове навчання» 2005 р., Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія», 2008р. | |
| Самоосвіта (інформація зазначається за останні 3 роки в зворотній хронології) | курси | Курси підвищення фахової кваліфікації:
«Інтеграція: тематичний та діяльнісний підходи. Планування тематичного навчання» (2020 р.) Пройшла навчання за 6-годинним навчальним планом з проблеми «Розвиток іміджу вчителя: емоційний інтелект. Курси підвищення кваліфікації вчителів початкових класів Нової української школи: (І цикл початкової освіти; 2021 р.) Курси підвищення кваліфікації вчителів початкових класів Нової української школи (І цикл початкової освіти, 2 клас; 2022р) |
| конференції | 2020/2021- Онлайн-конференція
«Цікавинки у викладанні предметів початкової школи» 11 - 12.12.2020 р. Всеукраїнська практична онлайн-конференція «Професійний розвиток вчителів. Новітні методики викладання» Освітянська серпнева конференція від Інституту модернізації змісту освіти 17 серпня 2022 «Методична нарада щодо змін в окремих навчальних програмах для закладів загальної середньої освіти» | |
| семінари | Науково-методичний семінар
«Технології забезпечення роботи з дітьми з особливими освітніми потребами» | |
| вебінари | І. Большакова: Оцінювання: як не опинитись в королівстві кривих дзеркал?
«Сучасні інтерактивні технології для ефективного навчання учнів початкових класів» «Система оцінювання в НУШ» «Щоденні 3 та щоденні 5. Практичні поради та дієві лайфхаки» «Нестандартні форми роботи на уроках математики та української мови у початковій школі» «Цікавинки у викладанні у початковій школі» «Нестандартні батьківські збори та їх успішне проведення» «Ефективне навчання: інструменти для вчителя» Онлайн-вебінар «Якісне та ефективне дистанційне навчання у початковій школі» Онлайн-вебінар «Якісне та ефективне дистанційне навчання у початковій школі» | |
| конкурси | ||
| інше | Виступи на МО та педагогічних радах:
Школа педмайстерності: «Основні шляхи співпраці: залучення батьків до освітнього процесу»; Хвилинка теорії: «Створення сучасного освітнього середовища – одна із складових продуктивного навчання математики»; Розвиток творчих здібностей молодших школярів з використанням ІКТ. Психологічна компетентність вчителя НУШ | |
| Педагогічний стаж | 15 років | |
| Кваліфікаційна категорія | І категорія | |
| Педагогічне звання (за наявності) | ||
| Науковий ступінь (за наявності) | ||
| Педагогічна ідея
За 15 років роботи вчителем початкових класів визначила свою місію — навчити дітей бути гнучкими у змінах, легко адаптуватися і вміти навчатися упродовж усього життя. Аби цього досягнути, вчителю завжди потрібно бути гнучким, адаптивним та креативним. Проте, безумовно, роль учителя змінюється. Він, як і раніше, залишається лідером освітнього процесу, але стає невидимим організатором, коучером, тьютером. Учитель має зробити все так, щоб учні самі дійшли висновків — саме тоді вони запам’ятовують суть. У сучасних умовах переходу початкової школи на роботу за новим Державним стандартом початкової освіти, який передбачає особистісно-орієнтоване навчання та формування компетентностей молодших школярів, мистецтво й майстерність вчителя полягає в тому, щоб, розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху у пізнанні світу. Розвиток творчих, інтелектуальних, пізнавальних здібностей включає і розвиток критичного мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію і шукати усі можливі шляхи її розвˈязання. Не менш важливою є позитивна атмосфера освітнього процесу та освітнє середовище, створене вчителем для комфортного перебування дітей у школі або під час дистанційного навчання. Повсякденні вправи, які практикую під час проведення ранкової зустрічі зі своїми другокласниками, допомагають учням зблизитися зі своїми однолітками, навчитися співпрацювати, утримуватися від критики інших, поважати їх як особистостей. Маю власні ідеї щодо проведення ранкових зустрічей в умовах дистанційного навчання. Наприклад, на онлайн-дошку завантажую певні зображення або запитання, а діти на віртуальних стікерах фіксують відповіді або пишуть у чаті. Разом з учнями практикуємо зміну аватарок, яка відповідає темі тижня або дня. Граємо рухливу гру «Полювання» (за 30 секунд знайти річ чи предмет із заданими параметрами), виконуємо вправи «Пантоміма» ( попередньо надсилаю у Viber учням картинки тварин або інших предметів, які вони покажуть за допомогою жестів, а інші повинні відгадати), «Веселі малюнки» на онлайн-дошці малюю фрагмент предмета, а учні відгадують цей предмет і завершують малюнок), «Зоопарк» ( за сигналом діти вмикають мікрофони та імітують звуки різних тварин). Одним із прийомів, що сприяють процесу соціалізації дитини, є театралізована діяльність, у процесі якої розкривається емоційна, інтелектуальна сфера та чуттєво-образне мислення дітей, активізується фантазія та художня уява, мобілізується пам’ять та увага, розвиваються музичні та образотворчі здібності, які допомагають краще засвоювати інформацію, що надходить зі світу, та орієнтуватися у відповідних життєвих ситуаціях. Використання елементів театральної педагогіки сприяє створенню ситуації успіху під час навчального заняття, розкриттю здібностей кожної дитини й уміння співпрацювати в команді, підвищує рівень мотивації та особистої відповідальності. Звичайно, всім зрозуміло: коли цікаво, тебе слухають, розуміють, запамˈятовують матеріал. А якщо це діти маленькі, вони будуть зацікавлено слухати і вчити матеріал, коли все оживе, а класна кімната перетвориться на сцену, де вчитель і учень – актори. На уроці перетворююсь у казкового героя, літературного персонажа, героя улюблених мультфільмів і, навіть, у річ чи явище. Сухий математичний , мовний матеріал стає цікавим і захоплюючим. Креативність моїх учнів можна побачити, коли вони самі створюють цікаві сценки, діалоги, ситуації, пропонують власні варіанти продовження або закінчення історії тощо. Учитель не може не грати. Тому праця вчителя початкових класів перегукується з працею артиста та режисера. Елементи театралізації допомагають учням опанувати способи множення, переставні закони додавання та множення, залежності між компонентами й результатами арифметичних дій, опрацювати мовні одиниці на основі текстового матеріалу, імітувати природні явища тощо. Не такими вже й страшними здаються навчальні завдання, якщо їх оживити та обіграти. Тому підготовка до уроку вимагає особливого підходу: який театр краще обрати до теми, а кому з казкових героїв прийти на урок. А ще й запитую дітей, прислухаюсь до їхньої думки. Постійно використовую різні види театру: пальчиковий, ляльковий, настільний, театр рукавичок. Оскільки освітній процес, спрямований на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів, застосування теоретичних знань на практиці, пропоную дітям проведення дослідів та експериментів. Нам разом уже вдалося «перетворити яйце на гумовий мˈячик, власноруч створити веселку, дізнатися, коли потоне апельсин, побувати в ролі «шпигунів», користуючись невидимими чорнилами (лимонний сік), будувати міст зі спагеті, створити унікальні мелодії води, малювати мильними бульбашками, розтоплювати шоколад; за допомогою гарячого повітря примусити літати мˈяч, а пластикові пляшки перетворити на «реактивний літак». Кожна дитина іноді переживає негативні почуття. І це цілком нормально! Особливо в умовах військового стану. З негативом необхідно справлятися та вчитися його «виплескувати». У цьому випадку на допомогу приходить орф-практика (автор Карл Орф) та арт-терапія: поєднання музики, співу, танцю, театральних прийомів, мови. Малюючи, дитина проєктує на зображення почуття, бажання, мрії, трансформує свої стосунки в різних ситуаціях і безболісно стикається з неприємними образами. Використовую орф – педагогіку, яка має креативно - розвиваючі вправи, під час виконання яких, слухаючи музику, створюємо картини, на яких діти за допомогою різних кольорів та відтінків передають свої відчуття: радість, сум, страх, захоплення. Об’єднуємо музику з різними рухами, коли діти перетворюють клас на море, імпровізуючи руками хвилі; уявляють себе, падаючим, осіннім листочком; обмінюються інформацією «мовою танцю». Формуванню компетентностей дитини сприяють завдання на розвиток критичного мислення. Наприклад, для розвитку мовленнєвих умінь, творчого мислення використовую метод «Крісло автора»: учні за бажанням сідають у «крісло автора» й розповідають щось цікаве про рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про ім’я тощо. Практикую використання таких творчих завдань: «Придумування історії з шостим словом» (дітям даються слова, на основі яких вони вигадують нове бачення історії. Наприклад , у сюжет історії з «Медової казки» ( автор В. Тибель) вводимо нового героя «телефон». Дітям потрібно придумати історію з наступними словами: Рудя, ліс, квітка, вулик, джміль та шостим словом «телефон»); «Біном фантазії» (обираємо два слова, між якими є певна змістова дистанція. Наприклад, «валіза» і « квітка». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прийменника: квітка у валізі, квітка без валізи. Кожне з цих поєднань є основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка); «Дискусія» (оголошується проблемне питання: «Які канікули кращі: зимові чи літні?», діти висловлюють свою думку та наводять аргументи); «Що я чую, що я бачу» (обˈєдную дітей у дві групи, а потім під час читання вірша учні однієї групи записують, що можуть почути, другої групи - що можуть побачити.). Такі методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково-пізнавальну діяльність, максимально розкрити таланти. Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток. В емоційному сприйнятті зароджуються витоки майбутньої творчої, інтелектуальної особистості.
| ||